Вакцинація — це не просто «щорічне щеплення».
Правильно побудована схема вакцинації повинна враховувати вік тварини, материнські антитіла, умови утримання, епізоотичну ситуацію та ризик контакту зі збудниками інфекцій.
У нашій клініці ми орієнтуємося на сучасні рекомендації WSAVA (World Small Animal Veterinary Association), адаптуючи їх до епізоотичної ситуації в Україні.
ВІД ЯКИХ ІНФЕКЦІЙ ПОТРІБНО ОБОВ’ЯЗКОВО ЗАХИЩАТИ СОБАКУ?
До базових (core) вакцин для собак належить захист від:
• парвовірусного ентериту (CPV);
• чуми м’ясоїдних (CDV);
• аденовірусної інфекції (CAV).
Для України надзвичайно важливою також є вакцинація проти сказу.
Залежно від способу життя та епізоотичної ситуації ветеринарний лікар може рекомендувати додаткові компоненти вакцинації, зокрема проти лептоспірозу, парагрипу, Bordetella bronchiseptica та інших інфекцій.
КОЛИ ПОЧИНАТИ ВАКЦИНАЦІЮ ЦУЦЕНЯТИ?
Згідно з рекомендаціями WSAVA 2024, стандартну вакцинацію домашніх цуценят проти чуми, парвовірусу та аденовірусу можна починати приблизно у 6–8 тижнів.
Далі вакцинацію повторюють кожні 2–4 тижні.
ВАЖЛИВО:
Остання доза первинної серії core-вакцин повинна бути введена у віці 16 ТИЖНІВ АБО СТАРШЕ.
Чому це настільки важливо?
Цуценя отримує антитіла від матері з молозивом. Вони захищають малюка в перші тижні життя, але одночасно можуть нейтралізувати вакцинний антиген.
У різних цуценят рівень материнських антитіл знижується у різний час.
Саме тому не існує однієї «чарівної» ранньої вакцинації, яка гарантовано захистить кожне цуценя.
Мета серії вакцинацій — максимально перекрити так зване «імунологічне вікно», коли материнських антитіл уже недостатньо для захисту від захворювання, але їх ще може бути достатньо для перешкоджання повноцінній відповіді на вакцинацію.
ЩО РОБИТИ ПІСЛЯ 16 ТИЖНІВ?
Сучасні рекомендації WSAVA 2024 передбачають ще одну важливу зміну.
Після завершення первинної серії вакцинації рекомендується розглянути ревакцинацію core-компонентами приблизно у віці 26 тижнів — тобто близько 6 місяців.
Це дозволяє захистити невеликий відсоток собак, у яких материнські антитіла могли перешкодити формуванню повноцінного імунітету навіть після вакцинації у 16 тижнів.
За можливості альтернативою може бути серологічне визначення антитіл до CPV, CDV та CAV після 20-тижневого віку.
А ЯКЩО У ПИТОМНИКУ, ПРИТУЛКУ АБО БУДИНКУ ВЖЕ ВИНИК СПАЛАХ ІНФЕКЦІЇ?
Це принципово інша ситуація.
Якщо підтверджений або підозрюється парвовірусний ентерит, чума м’ясоїдних чи інше висококонтагіозне захворювання, стандартної домашньої схеми вакцинації може бути недостатньо.
У середовищі високого ризику WSAVA допускає початок вакцинації цуценят core-вакцинами вже приблизно з 4-тижневого віку.
Вакцинацію в таких умовах можна повторювати кожні 2–3 тижні та продовжувати до 5-місячного віку.
ВАЖЛИВО!
Вакцинація не є лікуванням уже інфікованої тварини.
При виникненні спалаху необхідно:
• негайно ізолювати хворих та підозрілих тварин;
• припинити переміщення собак між групами;
• розділити тварин за рівнем ризику;
• провести вакцинацію сприйнятливих клінічно здорових тварин за спеціальною схемою;
• організувати правильну дезінфекцію приміщень, інвентарю, одягу та взуття персоналу;
• враховувати стійкість конкретного збудника у навколишньому середовищі;
• за необхідності використовувати лабораторну діагностику та визначення антитіл.
Схема вакцинації під час спалаху повинна складатися ветеринарним лікарем індивідуально для конкретного розплідника, притулку або групи тварин.
СКАЗ: ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ
Сказ — смертельне вірусне захворювання, небезпечне як для тварин, так і для людини.
В умовах України вакцинація проти сказу повинна розглядатися як ОБОВ’ЯЗКОВА частина профілактики.
Держпродспоживслужба України рекомендує:
ПЕРША ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ СКАЗУ — З 3-МІСЯЧНОГО ВІКУ.
НАДАЛІ — ЩОРІЧНА РЕВАКЦИНАЦІЯ.
Навіть якщо собака живе у квартирі, гуляє тільки на повідку або практично не контактує з іншими тваринами, відмовлятися від вакцинації проти сказу не можна.
Дикі та безпритульні тварини залишаються потенційним джерелом інфекції.
Особливо актуальним це питання залишається в умовах воєнного стану, коли порушуються звичні ареали та переміщення диких тварин, збільшується кількість безпритульних тварин та ускладнюється системний контроль за їх вакцинацією.
ВАЖЛИВО ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ
Для міжнародних подорожей діють окремі ветеринарні вимоги.
Як правило, вакцинація проти сказу проводиться ПІСЛЯ ідентифікації тварини мікрочипом.
Після первинної вакцинації проти сказу для міжнародного переміщення може бути необхідний період очікування, а для окремих країн — визначення титру віруснейтралізуючих антитіл.
Тому готувати документи для подорожі із собакою потрібно заздалегідь.
ГОЛОВНЕ, ЩО ПОТРІБНО ЗАПАМ’ЯТАТИ
Не існує однієї схеми вакцинації, однаково правильної для абсолютно всіх собак.
Домашнє цуценя, собака з розплідника, тварина з притулку та собака, яка знаходиться в осередку парвовірусної інфекції, мають РІЗНИЙ РІВЕНЬ РИЗИКУ.
Тому схема вакцинації повинна враховувати:
• вік;
• попередні вакцинації;
• походження тварини;
• умови утримання;
• контакт з іншими собаками;
• епізоотичну ситуацію;
• ризик сказу;
• індивідуальний стан здоров’я.
Правильна вакцинація — це не максимальна кількість щеплень.
Це вакцинація У ПРАВИЛЬНИЙ ЧАС, ПРАВИЛЬНОЮ ВАКЦИНОЮ І ВІДПОВІДНО ДО РЕАЛЬНОГО РИЗИКУ.